Що треба знати про профілактичні щеплення

 

Кожну людину оточує світ мікроорганізмів, які  можуть

викликати інфекційні хвороби, іноді серед значної частини населення земної

кулі. Такі хвороби часто приводять до масової загибелі людей.

Вакцинація - найкращий метод захисту від інфекційних захворювань.

Профілактика за допомогою вакцин спрямована саме проти тих інфекцій,

які спричиняють тяжкі захворювання та викликають  смертельні

випадки. Вакцини містять або дуже ослаблені мікроорганізми, або вбиті, або ж

їх окремі складові. Коли їх вводять до організму, імунна система продукує

спеціальні білкові молекули – антитіла та спеціальні клітини. Саме вони

і відповідають в організмі людини за стійкість до інфекцій, тобто імунітет.

Відомо, що принципи вакцинації використовували ще в Древньому Китаї.

В сучасній історії перше щеплення було зроблено у 1796 році. Англійський

лікар Едвард Дженнер ввів 8-річному Джеймсу Фіппсу вакцину, яка містила

віруси коров’ячої віспи. Хлопчик не захворів на натуральну віспу. У 1980 році

Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про повну ліквідацію цієї

небезпечної інфекції. Віспа перестала існувати на планеті  завдяки щепленням.

У країнах 3-х регіонів (Американського, Західно-Тихоокеанського та

Європейського) завдяки щепленням ліквідований „дикий” штам поліовірусу, що

викликає надзвичайно тяжке захворювання – поліомієліт, від якого залишаються у

100% випадків паралічі. І навпаки, на території Таджикистану, де останніми роками не проводилася

вакцинопрофілактика поліомієліту реєструються спалахи цієї тяжкої хвороби серед дітей, утому числі із смертельними

випадками, і зареєстровані випадки завезення інфекції на територію Росії.

Завдяки масовим щепленням успішно побороли у 90-ті роки епідемію дифтерії до

поодиноких (спорадичних) випадків.

Яскравим прикладом ефективності вакцинації є щеплення проти епідемічного

паротиту (у народі „свинка”).

На сьогоднішній день вакцинаціями охоплено 80% дитячого населення світу, що

сприяє порятунку щорічно 3 млн. життів.

Термін введення вакцини та мінімальні інтервали між щепленнями в Україні

регламентує Національний календар щеплень, який відповідає Європейським

стандартам.

У день призначення профілактичного щеплення, безпосередньо перед його

проведенням, проводиться медичний огляд з обов’язковим вимірюванням

температури тіла для виключення гострого захворювання.

Профілактичні щеплення проводяться тільки одноразовими або самоблокуючими

шприцами.

 

Будь - яке щеплення є в сотні разів безпечнішим, ніж

захворювання, від якого воно захищає!

 

Харчування дітей дошкільного віку

     Інтенсивний ріст дитини дошкільного віку постійно потребує притоку пластичних та еластичних матеріалів, джерелом яких є харчі.        

       Велика потреба ростучого організму в харчуванні, недосконала система травлення та підвищений обмін речовин є основною причиною ряду труднощів в організації харчування дітей.        

       Батьки часто цікавляться у лікарів, чим і як годувати дитину, щоб досягти гарного апетиту та правильного росту і розвитку. По-перше, батьки повинні пам´ятати, що не тільки недоїдання, а і зайве й одноманітне харчування шкодить дитячому організму. Харчі дитини повинні бути змішаними (м´ясо-молочно-рослинні) з достатньою кількістю вітамінів. Зрозуміло, що всі харчові продукти, як рослинного, так і тваринного походження, повинні бути якісними. Зіпсовані харчі містять у собі отрути (м´ясна отрута, ковбасна отрута, отрути овочевих та фруктових консервантів), викликають тяжкі захворювання. Усі продукти харчування повинні бути свіжими, а при довготривалому їх зберігання змінюються їх смакові якості та склад.             

            

   Дітям необхідно давати: м´які частини м´яса та риби, ковбасу без оболонок та твердих шматочків. Жирне м´ясо можна давати тільки в старшому шкільному віці. Не рекомендується давати недостатньо прожарене і прокопчене м´ясо з причини імовірного отруєння, зараження гельмінтами та через погане засвоєння шлунком дитини. Небажані м´ясні  чи рибні блюда, дуже солоні або сильно приправлені гострими спеціями. Добре перетравлюються та засвоюються дітьми зварені всмя´ятку чи круту яйця. Діти повинні отримувати молоко, супи (м´ясні, молочні, овочеві), різноманітні сири, масло (вершкове, рослинне), усі сорти хлібу та хлібних виробів, картоплю у вигляді пюре чи сильно розварену (жарена картопля дозволяється дітям старшим за 3 роки), овочі, ягоди, фрукти (ретельно відібрані та добре промиті і обдані окропом). Діти повинні пити в достатній кількості доочищену (колодязну) чи окріпну воду. Лише по мірі того як дитина росте і кріпне, раціон його харчування повинен поступово приближуватися до їжі дорослих.        

         Усі види алкогольних напоїв, включаючи пиво, домашні наливки, настойки, здійснюють шкідливий вплив на підростаючий дитячий організм, тому вони категорично забороняються.        

        

Збуджуючи діють, особливо на маленьких дітей, великі порції кофе, какао, шоколаду та чаю. Ці продукти слід ограничувати.           

         Необхідно враховувати індивідуальний вплив відповідних продуктів на дитину і не включати їх до раціону харчування. Якщо дитина відвідує дошкільний навчальний заклад, то необхідно приймати до уваги характер харчування дітей поза сім’єю.        

         Деякі діти погано їдять. В таких випадках виникає питання, чи треба заставляти дитину їсти. На це питання не завжди легко відповісти. Одні діти дуже вразливі і можуть відволіктися і не відчувати потреби у їжі, вони якби забувають їсти. Таких дітей можна умовити поїсти. Другі діти відмовляються від деяких блюд. Їх треба систематично привчати до корисної їжі, але не заставляти їсти і не відмовляти в улюблених стравах. Якщо у дитини після деяких страв виникає блювотиння чи виникає сип і отьок, то слід припинити давати цю страву і негайно звернутися до лікаря, з´ясувати причину таких явлень.

Час у дитсадок

Якщо в сім’ї є маленька дитина  рано чи пізно батьки починають задумуватися над тим, коли ж краще віддати її у дитсадок? Мамі, яка досі  сиділа з малям удома треба повертатися на роботу, а вдень дитині лишатися нікому. Та як правильно вибрати час? Як підготувати дитину до перших великих змін у її житті? Що слід знати батькам, аби допомогти малюкові  швидко адаптуватися? І зрештою, як вберегти його від частих застуд?

 Найкраще –  влітку

        Знайомити малюка з садочком найкраще влітку. По-перше, саме в цю пору вам сприятимуть погодні умови- тепла сонячна погода не створюватиме дискомфорту дитині, а температура  повітря і надворі, і в приміщенні  буде оптимальною для малюка. Батьки не переживатимуть, що через відімкнене опалення дитина буде мерзнути. Крім того, влітку немає таких частих вірусних інфекцій, тож  малюкові не доведеться контактувати  із застудженими дітьми.

Робіть усе поступово

           Є ще одне питання, яке цікавить   батьків,- у якому  віці  краще  віддавати  дитину у дитячий  садок? Тут  все залежить від особливостей  розвитку малюка.  Якщо  дитина часто хворіє із садочком не варто поспішати. Іноді через страх  розлучатися з батьками чи просто не бажання ходити у садок у дітей  виникають певні психологічні  розлади. Тому варто робити все обережно і поступово. У перші дні приводьте дитину ненадовго  хвилин на 30-60. Бажано щоб дитина приходила зранку, коли в групі проводяться заняття- це може зацікавити її. З кожним наступним днем, залежно від того, як дитина сприймає нове оточення, можна збільшувати час перебування у дитячому колективі. Майте на увазі, що малюкові потрібен час не лише на те, щоб адаптуватися психологічно, але й на те, щоб звикнути до іншого харчування. А згодом  можна буде спробувати дитину класти спати у садочку. У таких випадках  вихователі радять батькам, коли краще прийти по малюка.

Чому ж вони хворіють?

           Медики та працівники дитячих закладів пояснюють це тим, що організм малюка звик до певного середовища з уже відомими так званими сімейними бактеріями. У садочку   дитині доводиться призвичаюватись до нових, а це для дитячого організму не просте випробовування. Тому батьки повинні

всіляко допомагати своїй дитині. А для цього належить  усвідомити, що дотримання правильного режиму дня та харчування мають  дуже важливе значення для  імунітету дитини.  По-перше, малюк повинен

достатньо часу спати, 4 рази на день він повинен  харчуватися. Для  розвитку дитячого організму та зміцнення його імунітету  малюкові треба давати молоко та молокопродукти, нежирне м’ясо щодня, рибу, різні  каші, яйця, овочі  та фрукти. Обов’язково в раціоні дитини  мають бути соки.

Дуже корисні для зміцнення імунітету рухливі ігри на свіжому  повітрі. Та й взагалі, коли надворі тепло, хай  маля  якомога більше часу  гуляє. Дайте дитині  влітку вільно рухатися, але подбайте, щоб у  шафці  малюка завжди  був змінний одяг.

Виховувати треба  батьків

           Доки дитина  повністю не одужає  вести її у дитсадок не можна. Бо  інфекція  поширюється дуже швидко, особливо якщо  йдеться про тісний контакт між дітьми у групах. Найнебезпечніші, звичайно, перші 7 днів  хвороби вірусного чи бактеріального походження. Але допускати до  дитячого колективу  малюка зі сильним кашлем теж неприпустимо. Бо, по-перше, слід  подбати про здоров’я самого хворого, а по-друге, коли дитина кашляє, частинки з мікробами розлітаються на відстані 3-5 м.

           На жаль, частенько  легковажні батьки не зважають на те, що малюк занедужав. Навіть більше – ставлять під загрозу здоров’я  всіх дітей у групі. Вони не розуміють, що в першу  чергу постраждає  їхня ж дитина, адже недоліковані  застуди доволі часто переростають у хронічні. А не дотримання режиму, потрібного хворому   малюкові, дуже  ослаблює його імунітет.