Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 11 "Дружба" Синельниківської міської ради
Методична скарбничка
Нові трансформаційні процеси у світовій спільноті й у нашій державі,початок ери повноправності буття жінки та чоловіка потребують глибшого осмислення соціально-психологічних механізмів набуття дитиною тендерної ідентичності як передумови повноцінної реалізації Я.
На сьогоднішній день все більше вчених пов’язують розв’язання цього завдання з реалізацією гендерного підходу в освіті,що саме гендерний підхід орієнтований на формування й утворення рівних,незалежних від статі можливостей самореалізації людини в усіх сферах життєдіяльності.
Спираючись на дослідження Н.Ледовських,І.Євтушенка,Н.Татаринцева можна сказати,що в дошкільних навчальних закладах гендерне виховання відбувається стихійно,практично запроваджується жорсткий,традиційний підхід у формуванні статево-рольових стереотипів,стереотипів само сприйняття та самооцінки особистості дитини лише за статевою ознакою, у змісті виховання недостатньо присутній гендерний компонент та його методичне забезпечення.
Аналізуючи психолого-педагогічну літературу встановлено,що саме у дітей дошкільного віку спостерігається прийняття гендерної ролі: у віці 2-3 роки діти починають розуміти свою належність до певної статті, у віці 4-7 роки відбувається формування гендерної ідентичності та гендерної свідомості.
| Пам'ятка з питань атестації для педагогічних працівників |
Педагогічний працівник зобов'язаний:
• проходити підвищення кваліфікації та чергову атестацію один раз на п'ять років.
Вимога проходити підвищення кваліфіка ції не рідше одного разу на п'ять років не поширюється на педагогічних працівників, які працюють перші п'ять років після закінчення вищого навчального закладу.
(пп. 1.5—1.7 Положення)
Педагогічний працівник має право:
• Вільно обирати форми навчання, про грами та навчальні заклади для про ходження підвищення кваліфікації.
(п. 1.7 Положення)
• У разі прийняття на посаду після закінчення вищого навчального за кладу - атестуватися не раніше як після двох років роботи на відповід ній посаді.
(п. 3.13 Положення)
• У разі поєднання роботи з навчанням у вищому навчальному закладі за на прямом (спеціальністю) педагогічного профілю — відстрочити чергову атес тацію до закінчення навчання.
(п. 3.16 Положення)
• Проходити позачергову атестацію для
підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду).
Позачергова атестація з метою підвищення ква ліфікаційної категорії може проводитися не раніше як через три роки після присвоєння попередньої кваліфікаційної категорії.
(п. 1.8 Положення)
Для проходження позачергової атестації слід подати заяву до атестаційної комісії до 10 жовтня.
(пп. 1.8, 3.1 Положення)
• Перенести термін чергової атестації
на один рік через:
- тривалу тимчасову непрацездат ність;
- перехід у рік проведення черго вої атестації на роботу до іншого навчального закладу;
- інші поважні причини.
(п. 3.15 Положення)
У таких випадках необхідно до 10 жовтня пода ти відповідну заяву до атестаційної комісії.
(п. 3.1 Положення)
• Атестуватися без попереднього про ходження підвищення кваліфікації, якщо у міжатестаційний період:
- він підвищив освітньо-кваліфіка ційний рівень
(п. 1.7 Положення)
- йому присуджено науковий сту пінь або присвоєно наукове звання
(п. 3.23 Положення)
• Атестуватися без дотримання послі довності у присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації, якщо у між-атестаційний період:
- став переможцем або лауреатом конкурсів фахової майстернос ті, що проводяться центральни ми органами виконавчої влади, до сфери управління яких нале жить навчальний заклад;
- отримав науковий ступінь, уче не (почесне) звання, що за про філем збігається з професійною діяльністю.
(п. 4.7 Положення)
· На збереження присвоєних за ре зультатами попередньої атестації:
- кваліфікаційної категорії (тариф ного розряду) та педагогічного звання на час перебування у від пустці у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (якщо дитина потребує до машнього догляду — до досягнен ня дитиною шестирічного віку);
(п. 3.14 Положення)
- кваліфікаційної категорії (тариф ного розряду) та педагогічного звання у разі поновлення на ро боті, яку раніше виконував, не залежно від тривалості перерви у роботі;
(п. 3.17 Положення)
- кваліфікаційної категорії (тариф ного розряду) та педагогічного звання при переході на роботу з одного навчального закладу до іншого навчального закладу сис теми загальної середньої осві ти та системи дошкільної освіти, за наявності відповідної фахової освіти;
(п. 3.22 Положення)
- кваліфікаційної категорії у разі переходу на посаду методиста.
(п. 3.22 Положення)
• Ознайомитися під підпис:
- з графіком проведення атеста ції - після його затвердження;
(п. 3.2 Положення)
- з характеристикою своєї діяль ності - не пізніше як за 10 днів до проведення атестації;
(п. 3.4 Положення)
- з рішенням атестаційної комісії - одразу після її засідання.
(п. 3.10 Положення)
• Під час засідання атестаційної комі сії давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.
(п. 3.6 Положення)
• Отримати під підпис примірник атестаційного листа не пізніше трьох днів після атестації.
(п. 3.10 Положення)
• Подати апеляцію на рішення атеста ційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня у десятиденний строк з дня вручення атестаційного листа.
У апеляції на рішення атестаційної комісії необхідно зазначити:
- найменування атестаційної комі сії, до якої подається апеляція;
- своє прізвище, ім'я, по батькові та посаду (місце роботи), місце проживання;
- у чому полягає необґрунтова ність рішення атестаційної комі сії, що оскаржується;
- перелік документів та інших ма теріалів, що додаються;
- дату подання апеляції. Апеляцію підписує особа, яка подає її.
(пп. 6.4—6.7 Положення)
• Бути присутнім під час розгляду апе ляції на рішення атестаційної ко місії.
(п. 6.9 Положення)
Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-165 від 16.03.2009
Міністерство освіти і науки України на численні звернення музичних керівників, інструкторів з фізкультури дошкільних навчальних закладів щодо їхньої атестації роз'яснює.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. №963 "Про затвердження Переліку посад педагогічних працівників" (зі змінами) посади музичних керівників, інструкторів з фізкультури дошкільних навчальних закладів віднесено до педагогічних посад.
Педагогічні працівники дошкільних навчальних закладів, в тому числі музичні керівники, інструктори з фізичної культури, підлягають атестації, яка є обов'язковою і здійснюється один раз на п'ять років.
Атестація педагогічних працівників проводиться відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних праців ників України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20.08.1993 р. №310, зареєстрованого у Міністер стві юстиції України 02.12.1993 р. за №176 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти України від 01.12.1998 р. за №419.
Атестація педагогічних працівників — це визначення їхньої відповідності займаній посаді, рівню кваліфікації, залежно від якого та стажу педагогічної роботи їм установлюється (підтверджується, не підтверджується) кваліфікаційна кате горія: "спеціаліст", "спеціаліст І категорії", "спеціаліст II категорії", "спеціаліст вищої категорії".
З метою заохочення і стимулювання в роботі педаго гічним працівникам дошкільних навчальних закладів, які досягли високого професіоналізму, систематично викорис товують прогресивний педагогічний досвід, беруть активну і участь у його поширенні, надають практичну допомогу в становленні молодих педагогів, постійно працюють над своїм фаховим самовдосконаленням, встановлюється педагогічне звання "вихователь-методист".
Пунктом 5.5 названого вище положення визначено, що педагогічне звання "вихователь-методист" може присвою ватися педагогічним працівникам з вищою освітою і освітою в обсязі вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації та іншого навчального закладу еквівалентного рівня.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 р. № 643 "Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати заокремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки", Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102 (зі змінами та доповненнями) (підпункт до пункту 24), визначено, що за педагогічне звання "вихователь-методист" посадовий оклад (ставка заробітної плати) підвищується на 10 від сотків.
Підвищення ставок заробітної плати за звання, присвоєні за результатами атестації, здійснюється лише за період роботи на посадах, на яких були присвоєні відповідні звання, у випадку переходу працівника з одного закладу до іншого на однакові посади або посади, які відповідають профілю предмета, дисципліни, що викладається, доплата за звання зберігається до чергової атестації.
Зміст листа просимо довести до відома працівників міських (районних) відділів освіти та дошкільних навчальних закладів.
Заступник Міністра П. Б. Полянський
Дошкільний вік є сенситивним періодом мовленнєвого розвитку дитини, тому один з провідних напрямів діяльності вихователя дитячого садка – формування усного мовлення та навичок мовленнєвого спілкування, що спирається на володіння рідною літературною мовою.
Одним з основних механізмів оволодіння дітьми рідною мовою є наслідування. У дослідженнях основоположників методики розвитку мовлення дітей дошкільного віку Елизавети Тихеєвої та Фелікса Сохіна наголошується, що діти вчаться говорити завдяки слуху та здатності наслідувати. Дошкільники говорять те, що чують, оскільки внутрішні механізми мовлення у дитини утворюються лише під впливом систематично організованого мовлення дорослих. Автор однієї з методик розвитку мовлення дошкільників Муза Алексєєва відзначає, що, наслідуючи дорослих, дитина переймає не лише всі тонкощі вимови, слововживання, побудови фраз, але й ту недосконалість і помилки, які зустрічаються і їхньому мовленні.
Саме тому до мовлення педагога дошкільного закладу сьогодні ставляться високі вимоги, і проблема підвищення культури мовлення вихователя розглядається у контексті підвищення якості дошкільної освіти.
Якість мовленнєвого розвитку дошкільників залежить від якості мовлення педагогів і від мовленнєвого середовища, яке останні створюють у дошкільному закладі. Видатні педагоги Єлизавета Тихеєва та Євгенія Фльоріна особливу увагу приділяли створенню у дитячому садку розвивального мовленнєвого середовища як чинника розвитку мовлення дітей. На їхню думку, дошкільним працівникам необхідно ставити в обов’язок створювати таке середовище, в якому «мовлення дітей могло б розвиватися правильно і безперешкодно».
У сучасних дослідженнях проблем підвищення культури мовлення педагога виділяють компоненти його професійного мовлення і вимоги до нього. До компонентів професійного мовлення педагога відносяться:
- якість мовного оформлення мовлення;
- ціннісно-особистісні установки педагога;
- комунікативна компетентність;
- чіткий відбір інформації для створення вислову;
- орієнтація на прцес безпосередньої комунікації.
Серед вимог до мовлення педагога дошкільного закладу виділяють:
- правильність – відповідність мовлення мовним нормам. Педагогу необхідно знати і виконувати у спілкуванні з дітьми основні норми рідної мови: орфоепічні норми (правила літературної вимови), а також норми утворення і зміни слів;
- точність – відповідність змісту мовлення та інформації, яка лежить у його основі. Педагогу слід звернути особливу увагу на семантичний (смисловий) аспект мовлення, що сприяє формуванню у дітей навичок точності слововживання;
- логічність – вираження у смислових зв’язках компонентів мовлення і відносин між частинами та коипонентами думки. Педагогу слід враховувати, що саме у дошкільному віці закладаються уявлення про структурні компоненти зв’язного вислову, формуються навички використання різних способів внутрішньотекстових зв’язків;
- чистота – відсутність у мовленні елементів, невластивих літературній мові. Усунення із активного мовлення нелітературної лексики – одне із завдань мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Тому, зважаючи на те, що у цьому віці провідним механізмом мовленнєвого розвитку є наслідування, педагогу необхідно піклуватися про чисоту власного мовлення: недопустимо використовувати слова-паразити, діалектні, жаргонні слова;
- виразність – особливість мовлення, що допомагає захоплювати увагу і створювати атмосферу емоційного співпереживання. Виразність мовлення педагога є потужним засобом впливу на дитину. Володіння педагогом різними засобами виразності мовлення (інтонація, темп мовлення, сила, висота голосу тощо) сприяє не лише формуванню довільності виразності мовлення дитини, але й повнішому усвідомленню дитиною змісту мовлення дорослого, формуванню вміння виражати своє ставлення до предмета розмови;
- багатство – уміння використовувати всі мовні одиниці з метою оптимального вираження інформації. Педагогу слід враховувати, що в дошкільному віці формуються основи лексичного запасу дитини, тому багатий лексикон самого педагога сприяє не лише розширенню словарного запасу дитини, але й допомагає сформувати у неї навички точності слововживання, виразності й образності мовлення;
- доцільність – вживання у мовленні одиниць, відповідних ситуації та умовам спілкування. Доцільність мовлення педагога передбачає, насамперед, володіння відчуттям стилю. Урахування специфіки дошкільного віку націлює педагога на формування у дітей культури мовленнєвої поведінки (навичок спілкування, уміння користуватися різними формулами мовленнєвого етикету, орієнтуватися на ситуацію спілкування співбесідника і т.ін.)
До цього переліку необхідно додати і правильне використання педагогом невербальних засобів спілкування, його уміння не лише говорити з дитиною, але й чути її.
Безумовно, знання педагогом дошкільного закладу зазначених вимог, їх дотримування і постійне вдосконалення свого мовлення – це запорука успішності роботи з мовленнєвого розвитку дітей у дошкільному закладі.
